Коли тобі потрібно почистити або полагодити мишу, чекає приємний сюрприз: гвинти заховані під ковзаючими ніжками. І щоб дістатися до них, ці ніжки треба відірвати. А вони зроблені не для повторного використання. В результаті — щоразу після відкриття мишки доводиться купувати новий комплект. Не тому що зламав, не тому що щось серйозне — просто захотів легенько прочистити перемикач, і все.

Це не випадковість і не дизайнерська помилка. Це — навмисне. Це спосіб зробити ремонт незручним, непривабливим, і зайвим головним болем. Все для того, щоб ти не ліз усередину, навіть якщо маєш досвід і прямі руки. Це стосується не лише мишей — така логіка закладена в більшість сучасних пристроїв. Пристроїв, які ми, між іншим, купуємо за власні гроші і володіємо.

Можна заперечити: мовляв, нові ковзаючі ніжки недорогі, їх повно на маркетплейсах. Але це аргумент не в той бік. Чому я взагалі повинен купувати щось додаткове, аби просто отримати доступ до пристрою, який мені належить? І навіть якщо це дрібниця — з погляду екології, часу, зусиль — це накопичується. Це частина великої картини, де користувачів м’яко, але системно відштовхують від самостійного ремонту.

Це не лише незручно. Це анти-користувацьке мислення. Це коли інженерний підхід поступається маркетинговим трюкам. І замість створювати речі, які служать роками та легко обслуговуються, компанії змушують нас купувати нове або звертатися в сервіс за банальні речі, які можна зробити вдома за 10 хвилин.

Інструмент, який неможливо розібрати без псування — це не інструмент. Це замкнена коробка з таймером на утилізацію.